Брайтон-Біч

виїхати в Нью-Йорк, щоб залишитися в СРСР

На просторах колишнього Союзу немає, напевно, людини, яка зовсім не чула б про Брайтон-Біч. Навіть якщо абсолютно не цікавитися питаннями еміграції, ця назва проникне в свідомість разом з піснями Шуфутинського і Віллі Токарєва. А може, спливе в пам’яті кіношним: “… На Брайтон-Біч знову йдуть дощі…”» Всі знають, що Брайтон-Біч-це місце в Нью-Йорку, де»живуть наші”.

історія Брайтон-Біч: від багатства до забуття і «російського» відродження

Початок був багатообіцяючим …

Тим часом, вперше ця назва з’явилася на карті світу у Великобританії. Так, ще на початку XIX століття, тут назвали фешенебельний курортне містечко. І коли в другій половині цього ж століття американці задумали відбудувати в Нью-Йорку власний курортний район, вони просто запозичили назву у англійців. Мабуть, це зробили просто в рекламних цілях.

На південній околиці Брукліна знаходився Острів Коні-Айленд (кролячий Острів). Його то і вирішено було зробити районом, де жителі міста, гуляючи на узбережжі Атлантики, могли б відпочити і розважитися. Злегка відхиляючись від теми, можна сказати, що Коні-Айленд став тим місцем, де вперше в світі з’явилися луна-парки, «американські гірки», і взагалі розважальні центри, що стали прообразами нинішніх Діснейлендів.

А Брайтон-Біч, як частина кролячого острова, що став згодом півостровом, отримав потужний поштовх у розвитку після відкриття тут в 1878 році станції метро, що виходить до великого сучасного готелю Брайтон, зведеної тут же. Таким чином, віддалений район відразу став легкодоступним для городян.

З готелем пов’язана цікава історія. Його спочатку побудували занадто близько до берегової лінії, і згодом, в 1888 році, будівлю цілком пересунули на 160 метрів. Така операція стала першою подібного роду в світі!

Вже до кінця століття Брайтон-Біч став тим, чим і планували його творці-популярним курортним районом Нью-Йорка. Від океану його відокремлювали піщані пляжі і широка дерев’яна Набережна, Променад Рігельмана, яка збережена і в наші дні. Сам район забудовувався одноповерховими, переважно дерев’яними, віллами.

Велика депресія змінила обличчя всієї Америки. Не оминула вона і Брайтон-Біч, район стали залишати заможні господарі. Вулиці пустіли, будинки занепали. Про приїзд європейських курортників, як це було раніше, не доводилося навіть мріяти. Тим більше що в Європі почалася Велика війна…

Опинився» не при справах”, район став освоюватися бідняками великого міста. До 60-х років XX століття він представляв сумне видовище, значився серед найбільш запущених районів Нью-Йорка.

Відродження Брайтон-Біч

Житло в Брайтоні було відносно дешевим, що приваблювало сюди сім’ї вихідців з бідних країн. Як відомо, в таких сім’ях зазвичай висока народжуваність, і в певний момент влада міста звернула увагу, що населення Брайтона стрімко зростає. Сюди потягнувся бізнес, сфера послуг, тим більше, що метро тут справно працювало. Район почав потихеньку оживати.

Найсильніший поштовх до розвитку Брайтон-Біч надали вихідці з СРСР, в першу чергу євреї, яким на самому початку 70-х років дозволили виїзд за кордон. Колишні радянські жителі селилися тут через дешевизну і близькості океану. Є навіть думка, ніби вибір Брайтона-заслуга вихідців з Одеси. Піщані пляжі, дерев’яні підмостки променаду, нагадували їм батьківщину. Насправді влада міста заохочувала “білу” імміграцію в цей район, щоб збільшити кількість проживаючих тут освічених людей.

сучасне обличчя Брайтон-Біч

Досі цей район негласно називають маленькою Одесою. Брайтон прийняв вже кілька хвиль імміграції з колишнього Союзу, найбільші – під час «перебудови» і в наступні 90-і роки. Зараз, за офіційними даними, тут проживає приблизно 75 тис « “колишніх радянських”, а насправді їх значно більше.

Район відомий в Нью-Йорку, та й в колишньому Союзі, як “російський”, хоча, строго кажучи, в національному складі тут різко переважають євреї. Проте, особливістю Брайтона є тотальне панування російської мови і культури. На вулицях району частіше почуєш російську, ніж англійську, мова, багато вивіски в магазинах і ресторанах дублюються російськими словами. Відзначається, що багато іммігрантів, які живуть тут десятиліттями, так і не вивчили англійської мови!

Більш того, люди, які приїжджають на Брайтон зараз, виявляють, що район не просто захистив себе від англомовного впливу, він немов «застряг» в радянських часах. Навіть музику тут слухають не ту, що нині популярна в країнах СНД, а радянську, в кращому випадку, музику 90-х.

Брайтон-Біч перестав бути бідним районом Нью-Йорка, в той же час, рівень його розвитку як і раніше невисокий. В останні роки тут з’явилися бюджетні багатоповерхівки, побудовані, в основному, фірмами Дональда Трампа. Обзавівся Брайтон і сучасним театром» Міленіум ” з величезним залом, в якому постійно виступають зірки з СНД. Театр стає популярним і в середовищі американських виконавців.

Прибережна зона, Променад, знову почала залучати публіку Нью-Йорка. Район “згадав минуле”, і відновлюється в якості курортної зони. Зовсім недавно на березі океану з’явився Сучасний, фешенебельний житловий комплекс, шикарні квартири в ньому набуває російська еліта.

Судячи з усього, в Брайтон-Біч повертаються його кращі часи. Цілком можливо, що він не стане таким фешенебельним, яким був на початку свого існування, але вже точно – одним з привабливих районів мегаполісу. І обличчя його, так само як і мова, напевно ще багато років будуть залишатися радянськими.