Де доживають останні дні списані Круїзні лайнери?

Після того, як пандемія COVID-19 практично зупинила світову індустрію круїзів власники флоту в масовому порядку почали розпродавати своє обладнання, в першу чергу, застаріле. В умовах вимушеного простою необхідно було мінімізувати витрати, відмовившись від дорогого обслуговування суден, які перебували в експлуатації десятиліттями.

Кілька пристойних суден зуміли вигідно придбати інші оператори, але більшість були продані на металобрухт і вирушили в свій останній шлях на круїзні кладовища.

Для списаних круїзних суден у світі існує два спеціалізовані звалища. Найбільшою є Аланг, розташована в індійській затоці Хамбхат, де переробляється більше половини відправлених на пенсію круїзних лайнерів у світі. Друге за величиною кладовище кораблів — Аліага в Туреччині.

Зазвичай судна прибувають на цвинтар своїм ходом, але іноді їх привозять на буксирі — якщо, наприклад, двигуни більше не хочуть або не можуть працювати. Перед берегом їх навмисно розганяють і тим самим садять на мілину, глибше в пісок.  

робітники-судноремонтники за допомогою техніки витягують їх далі на пісок і після цього вже приступають до розбирання.

Процес демонтажу в обох місцях виглядає однаково: кораблі витягують на берег і поступово розрубують на шматки.

В Аланзі це робиться шляхом вирізання величезних шматків конструкції і скидання їх вниз на пляж. Потім ці фрагменти діляться на більш дрібні шматки розміром з тарілку, і вже їх відвозять на вантажівках на сталеливарні заводи.

В Аліазі розрізані шматки метадла знімають з борту великими кранами, а потім доводять до кондиції — подрібнюють — на березі.

велику роль в цьому нехитрому процесі відіграють припливи.

В Аланзі«приземлення » новачків зазвичай проводиться під час припливу, щоб підняти судно якомога вище. Потім, коли приплив відступає, робітники виходять на корабель і виконують свою роботу.

В Аліазі робітників перевозять на судно за допомогою кранів з кошиками-гондолами, схожими на клітки, а в Аланзі робітники піднімаються на борт по приставних сходах.

Процес демонтажу спочатку йде повільно, оскільки необхідно видалити залишки палива і розібрати на судні всі меблі, зняти фурнітуру і пристосування, навіть туалети, які можна врятувати і продати. Як тільки цей перший етап буде повністю завершений, робітники з вражаючою швидкістю розрізають корпус до остова. Металобрухт продають або відправляють на переробку.

Існують суворі охоронні заходи щодо навколишнього середовища. Їх потрібно дотримуватися, щоб уникнути витоку палива та інших токсичних хімічних речовин, які можуть забруднити воду та завдати шкоди морській флорі та фауні. Незважаючи на те, що на звалищах працюють професіонали-утилізатори, забруднення час від часу виникають.

Раніше проблемою був азбест, але його застосування заборонили в 80-х роках, і зараз більшість судів, які здаються на злам, пройшли еру азбесту. Але інші канцерогенні сполуки, олія, залишки палива, фарба та інші забруднювачі все ще знаходяться на борту більшості суден, і вони можуть завдати шкоди, якщо їх не утилізувати належним чином. Ну і головний ворог-пластмаси, які виділяють токсичні пари при спалюванні і створюють інші проблеми на звалищах. TURIZM.RU