Мандрівникові: Кращий Південний маршрут по США

Діксіленд, або «Країна Діксі»

Так часто називають Південь США, маючи на увазі території 14 штатів, частина країни на південному сході, яка омивається Атлантичним океаном і Мексиканською затокою. У середині XIX століття вона кілька років фактично була незалежною державою. Цікава і дивна деталь-південні штати діляться ще й на субрегіони, в яких я швидко заплутався і довго розбирався. Чого варті одні тільки їх назви: верхній Південь, глибокий Південь, міцний Південь, Старий Південь, Новий Південь, буферний південь і нетрадиційний Південь. Кожен з цих регіонів має власне природне, культурне, етнічне та економічне обличчя.

У списку найвиразніших історичних “маркерів” цієї частини США знаходиться, без сумніву, рабство і громадянська війна 1861-1865 років. Американці не могли порозумітися між собою щодо рабства-Південь хотів, щоб воно тривало «вічно», а північні штати бажали його негайно скасувати. Ціна скасування рабства для народу склала 635 тисяч людських життів. Таких втрат Америка не знала за всю свою історію.

Південні Штати Америки розташовані на широтах Єгипту, тому в рівнинних місцевостях тут панує субтропічний клімат. Тепле і дуже вологе повітря Мексиканської затоки приносить сюди не тільки спеку, але і сильні зливи і урагани. Такі, як сумнозвісний ураган “Катріна” викликав повінь і фактично знищив в 2005 році Новий Орлеан. Незахищеність регіону від холодних повітряних фронтів,які приходять з Великих рівнин на півночі, постійно провокує руйнівні смерчі і торнадо. Тільки під час різдвяних свят 2015 року, незабаром після нашої подорожі над територією США, в основному над півднем, пронеслися 34 (!) торнадо, які спричинили за собою людські жертви, значні руйнування і залишили без електрики понад 280 тисяч осіб.

Природні катаклізми, на жаль, є невід’ємними супутниками жителів американського Півдня. Але при цьому в регіоні дуже багато райських курортів, де господарі і гості з усього світу насолоджуються життям.

Першими європейцями, принесеними вітром історії на ці дикі, але родючі землі, були іспанці, після них тут господарювали французи і нарешті — англосаксонські протестанти. Для роботи на своїх плантаціях бавовни, цукрової тростини і тютюну білі Колоністи почали використовувати рабів з Африки. Першу партію чорношкірих рабів завезли до Вірджинії в 1619 році. Станом на1860 рік, перед скасуванням рабства і початком Громадянської війни в США, серед 12-мільйонного населення південних штатів було 4 мільйони рабів. Нині в регіоні, незважаючи на активні міграційні процеси, співвідношення кількості білих і чорношкірих змінилося мало. У деяких містах і сільських округах афроамериканці складають більше половини населення.

Атланта. Акваріум і акули ефіру

Штат Джорджія заслужив солодко-ароматне ім’я “персиковий”, адже він став національним лідером з експорту цих фруктів. Рідше, але теж з повним правом, його називають»арахісовим”. У столиці штату, півмільйонній Атланті, є чимало місць, гідних туристичної уваги. Деякі з них ми відвідали.

Штаб-квартира CNN. Цей телеканал-світовий лідер у сфері новин. В Атланті знаходиться головний і найбільший з 48 його офісів, розкиданих по всій планеті. Теленовини CNN дивляться більше 2 мільярдів людей. Перший випуск відбувся 1 червня 1980 року. Засновник каналу-всесвітньо відомий мільярдер Тед Тернер. За 55 хвилин екскурсії 9 поверхами офісу ми побачили» святу святих “CNN-так звану “апаратну театру”, звідки транслюєтьсяпрямий ефір, також дізналися про роботу телесуфлера, хроматичного ключа, чарівного екрану, екрану Крісті, моніторів, маршрутизаторів і безлічі раніше не баченої нами передової техніки. Наш вхід в офіс і перебування там супроводжувалися заходами безпеки, які значно суворіше, ніж при посадці в літак. Ніякого пиття, жування, відвідування туалету і кроків в сторону! Зате фотографуй, скільки завгодно. І телеведучих в тому числі.

Акваріум. Це один з найпривабливіших туристичних об’єктів всього американського Півдня. “Georgia Aquarium” є найбільшим у світі (більше 31 тисячі кубометрів). Тут в морській і річковій воді живуть понад 120 тисяч морських створінь, які належать до більш ніж 500 різних видів-фантастика! Серед інших тут плавають величезні китові акули, білухи, дельфіни і манти. Але особисто мене найбільше вразила експозиція з 100 тисяч (!) живих створінь Мезоамериканського бар’єрного рифу. Акваріум Атланти-це не тільки місце для екскурсій, але ісолідний науковий центр з вивчення життя різних організмів в морських глибинах. Мені пощастило відзняти прекрасну колекцію глибоководної живності і побувати на їхньому «концерті». У величезному басейні по команді дресирувальника різновеликі Морські “актори” витворяли такі божевільні трюки, що деякі глядачі переживали шок. Слава Богу, рибки не заспівали… Мушу додати, що «Georgia Aquarium» побудований на кошти меценатів. Головний з них, Берні Маркус, виділив на цей проект 250 мільйонів доларів. Ось це щедрість!

Ще деякі пам’ятки і цікаві місця Атланти.

У 1886 році в штаті Джорджія доктор Джон Пембертон створив кока-колу. Поруч з “Georgia Aquarium” є музей легендарного напою, при нагоді обов’язково його відвідайте.

Саме в Атланті в 1936 році знаменита Маргарет Мітчелл написала культовий роман «Віднесені вітром». За кількістю тиражів в Америці йому немає рівних. На персиковій вулиці знаходиться Будинок-музей письменниці з несподіваною назвою — «The Dump» (звалище, смітник). Назву придумала сама письменниця. Не вірте їй, будиночок і музей цілком симпатичні.

А ще в місті є музей Голокосту, де зберігаються 600 унікальних фото і знаменитий Щоденник Анни Франк.

читати детальну статтю про Атланті

Чаттануга. П’ять Штатів і чудеса природи

Це невелике мальовниче місто знаходиться в гірській місцевості, на березі річки Теннессі, в однойменному з нею штаті. Гідних уваги місць тут кілька. Головне-700-метрова гора Лукаут-Маунтін. З її вершини в гарну погоду відкривається панорама відразу п’яти американських штатів. Крім того, на схилах ми побачили диво природи —так званий «Сад каменів”, сюрреалістичну мішанину з гігантських валунів, стрімких скель, печер, лабіринтів, вузьких ущелин, обривів і висячих мостів. Не менше вразив і огляд підземного водоспаду Рубі, який розташований на глибині 300 метрів. Струмені води падають з висоти 50 метрів в майстерно підсвічений природний колодязь.

Була ще одна визначна пам’ятка-музей під відкритим небом, де красується старовинна “Чу-ча” -нерухомий паровоз, на якому колись з гір вивозили залізну руду і вугілля. Всесвітню славу він придбав завдяки пісні про нього в кінофільмі «Серенада Сонячної долини».

Ешвілл. Спадщина Вандербілтів

Ця споруда в штаті Північна Кароліна вважається найбільшим і найкрасивішим приватним будинком Америки. Власне, це справжнісінький палац в стилі французького ренесансу. Щоб його оглянути, нам довелося простояти в черзі півтори години. Правда, нудьгувати не давали довколишні чудові панорами. Будинок стоїть на березі гірської річки в долині Аппалачських гір, поруч з містом Ешвілл. На чотирьох поверхах і в підвалах будівлі розташовано 250 кімнат з 65 камінами, в тому числі 34 спальні, 43 ванних кімнати, 3 Величезні кухні, басейн та інші приміщення загальною площею понад 16 тисяч квадратних метрів. На стінахгігантського банкетного залу висять фламандські гобелени і середньовічна зброя, на полицях виставлені веджвудський фарфор, а поруч — шахи, якими грав Наполеон. На стінах виставкового залу-картини Дюрера, Ренуара та інших знаменитих майстрів. У бібліотеці Вандербілтів зберігаються 23 тисячі книг, у тому числі справжні раритети. Навколо палацу розкинулися чудовий парк, каскади ставків з рукотворними островами, Розарій, сад азалій, є навіть водоспад. Приємним сюрпризом для нас став дегустаційний зал, де ми з великим завзяттям пробували вина з навколишніх виноградників.

Побудував палац більше 100 років тому Джордж Вашингтон Вандербілт, онук залізничного магната Корнеліуса Вандербілта. Нині палац належить нащадкам роду, проте з 1963 року він вважається ще й національним надбанням Америки, тому відкритий для туристів.

Новий Орлеан. Все в руках Божих

Столиця Луїзіани-Новий Орлеан,» безтурботне місто ” — це найбільший порт південних штатів, ворота Карибського басейну. А “за сумісництвом” він є колискою джазу, батьківщиною Луї Армстронга і місцем численних музичних фестивалів.

Місто оточене водою з трьох сторін: Мексиканською затокою, річкою Міссісіпі і озером Пончартрейн. Велика його частина лежить нижче рівня моря. Навколо побудовані дамби, які вірою і правдою служили городянам до потопу, який заподіяв ураган «Катріна». Зараз дамби і будинки по всьому місту відновлені за новітніми технологіями, і Новий Орлеан знову став красивим і яскравим.

Парадокс: у місті немає всесвітньо відомих музеїв, галерей, аквапарків та інших традиційних приманок для туристів. І в той же час тут повно гостей з усього світу. Головною і найприємнішою пам’яткою Нового Орлеана є виняткова гостинність і доброзичливість жителів, життєстверджуюча атмосфера, яку рідко зустрінеш в інших куточках Америки. Я постійно відчував там ефект легкої ейфорії-ніби враз йшла гравітація і скрізь запанували радість буття і свобода. І це ще до того,як я спробував фірмовий коктейль» Ураган ” на основі рому! Тільки не подумайте, що після двох спеціальних склянок цього напою (вони називаються «лампи для ураганів») я перестав бачити вади міста. У» Королівстві ” Новий Орлеан-досить високий рівень злочинності і безробіття, малокомфортний клімат і значний відтік населення. Але зараз-коротко про те, що робить зустріч з цим містом великим і незабутнім святом на все життя.

В першу чергу-люди. Веселі, красиві, люб’язні. У Новому Орлеані утворилася унікальна суміш етносів зі своїми культурними традиціями і ментальністю. Тут живуть нащадки іспанців, французів, ірландців, шотландців, індіанців, чорношкірих рабів з території нинішніх Сенегалу, Гвінеї і Беніну, жителів Латинської Америки і навіть азіатів.

“Культурний слід” багатьох з них легко побачити і відчути в найстарішому і найколоритнішому районі міста — Французькому кварталі. З 1965 року він є національним історичним пам’ятником США. Там я побачив кілька архітектурних “родзинок”, нічого схожого на які не зустрічав в інших куточках Америки і світу. Поруч з французьким ринком розташований і знаменитий монумент Орлеанської Діві-Жанні д’арк. Врайоні життя вирує цілодобово. На знаменитій Бурбон-стріт з відкритих дверей барів і ресторанів звучать джаз, блюз, Каліпсо, реггі. Техніка гри і голоси блюзменів-любителів, здається, стоять великих концертних залів і престижних телеефірів. Французький квартал – це ще й численні сувенірні та антикварні крамниці, Художні салони, джаз-клуби, стриптиз-клуби та секс-шопи.

Варта уваги завжди багатолюдна і галаслива Площа Генерала Джексона. Це головна тусовка художників, акторів, джазменів, туристів, представників секс-меншин, жебраків і просто вуличних роззяв. Тут всім цікаво, весело і є чим зайнятися. Я азартно полював з фотоапаратом на унікальні типажі, оригінальні “прикиди”, твори художників і запаморочливих красунь креолок. Деталь: а ще на площі стоїть відомий всій Америці собор святого Людовика. Я зайшов всередину і розгубився. У великому, гостинному будинкуБожому грали на скрипках четверо школярок, і більше не було ні душі! Потім мені розповіли, що в критичні для городян моменти, коли загроза їхньому життю і благополуччю від ураганів і торнадо стає реальною, картина різко змінюється — площа порожніє, а собор наповнюється. Але є на площі Джексона один завсідник-Старий чорношкірий скрипаль, який тільки в грізні часи грає веселі мелодії, а коли всім весело, заводить сумні…