Новий закон штовхає турбіз в тінь?

Законопроект № 4162, що передбачає ряд в Закон України «Про туризм» і прийнятий 29 квітня в першому читанні, вже активно критикується турспільнотою та громадськими організаціями. Основна претензія зводиться до того, як пропонується розраховувати розмір фінгарантії для туроператорів: з розрахунку 10% від загальної вартості послуг туристичного обслуговування, наданих туроператором за попередній фінансовий рік. На думку президента НТО Івана Ліптуги, таке фінзабезпечення для туроператорів необгрунтовано велике, особливо в умовах пандемії. І якщо дана норма не буде переглянута, вона посприяє більшій тінізації ринку, а з боку недобросовісних компаній-штучному заниженню реальних обсягів продажів. Про це він розповів в інтерв’ю comments.ua.

Пункт про розмір фінгарантії не подобається і Українській асоціації туристичних агентств. Справа в тому, що основним інструментом для забезпечення такої суми є страхування своєї відповідальності, що обійдеться туроператору в суму від 2 до 5 тис.гривень за страхування кожного мільйона свого обороту. До того ж вносити оплати треба щороку, навіть якщо ніяких виплат по страховціне здійснювалося. Крім того, у разі припинення діяльності великого туроператора залишається ймовірність банкрутства страховика слідом за туроператором. «виходячи з вищесказаного, вважаємо більш доцільним механізм накопичення внесків туроператорів, здійснених за фіксованим тарифом за кожного туриста до Державного фонду », — зазначається на сайті УАТА.

Самі туроператори згодні з тим, що запропонований варіант-по суті шлях в нікуди. На думку керівника одного з великих гравців ринку, вигідний він буде хіба що страховим компаніям, які напевно вже потирають руки в очікуванні додаткових прибутків. А туроператорам, цілком можливо, доведеться підвищувати ціни, щобякось компенсувати свої втрати. «є й інші питання: я не бачу в законопроекті механізму реалізації гарантій у разі банкрутства страхової слідом за туроператором. І дії компанії-гаранта в разі, якщо туроператор не може виконати свої зобов’язання, прописані поверхнево», — констатує співрозмовник.

« ми пропонуємо інший принцип: для туроператорів, що ставлять свої чартерні рейси, зробити фінгарантію в розмірі 5% від обороту, для всіх інших — 1%. Або розділити іншим чином: тим, у кого оборот понад 50 млн гривень на рік, встановити суму фінгарантії в 2.5% від обороту, тим, у кого менше — 1%», — розповів заступник голови Комітету з туризму ТПП України Володимир Царук. Що ж стосується компаній, чия діяльність спрямована виключно на прийом іноземних туристів і на продаж турів по Україні, то для них фінгарантія не потрібна. До другого читання, за його словами, ці та інші упущені в законопроекті моменти знову будуть представлені на розгляд профільних комітетів і народних депутатів. Зробити це відразу, виходячи з процедури внесення правок в законопроекти, було не можна, тому що в іншому випадку довелося б або відкликати вже поданий законопроект, або в спішному порядку створювати новий проект змін.  

Замгендиректора TEZ TOUR Ukraine Олександр Новиковський додає: складається враження, що законопроект № 4162 належним чином не аналізувався з точки зору відповідності ринковим реаліям та європейським нормам. «його по суті зліпили з усіх напрацювань зібраних за останнє десятиліття, внесли на порядок денний і прийняли. Не зовсім коректно по відношенню до галузі. Адже ситуація на ринку зараз змінюється дуже швидко, і при реформуванні туристичного законодавства потрібно дивитися навіть не на поточну ситуацію, а хоча б у завтрашній день», — каже Олександр Новиковський. І резюмує: навітьякщо проект змін і буде затверджений в нинішньому вигляді, то протягом року його з великою ймовірністю переглянуть, оскільки невдоволення з боку турбізнесу буде в будь-якому випадку. На його думку, правильніше було б створити експертну групу, у складі аналітиків, фінансистів, і профільних експертів, які протягом року сформували б новий сучасний відповідає сучасній обстановці і трендам закон. «і взагалі слід кожні п’ять років вносити зміни і переглядати норми відповідно до потреб ринку», — говорить співрозмовник.

Слід зазначити, що дискусія про розмір фінгарантії триває вже довгі роки, і пропоновані законопроектом варіанти вже не разотримували солідну порцію критики . При цьому питання, як фінгарантія буде діяти і чи реально допоможе туристам у разі припинення діяльності туроператора, чомусь завжди відходить на другий план. Серед інших змін, які не подобаються турбізнесу і громадськості: відсутність фінгарантії для турагентств, що по суті знижує їх і без того невисоку відповідальність перед туроператором ітуристами, хоча і звільняє від необхідності платити за її оформлення. Механізми регулювання тургалузі з боку держави потребують доопрацювання, а можливість саморегулювання даної сфери і зовсім відсутня. Про це теж згадує Іван Ліптуга. Причому, на його думку, навряд чи можливі поправки в законопроект перед другим читанням радикально змінять його зміст.
             

Источник