Як позначаться нові закони на туризмі

Зареєстрований у Верховній Раді 14 Січня і проголосований 16 січня в ручному режимі за кілька секунд

відразу в трьох читаннях без обговорення закон Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” і процесуальних законів Про додаткові заходи захисту безпеки громадян” авторства регіоналів Володимир Олійника і Вадима Колесніченка передбачає, за словами останнього, «внесення змін до близько 30 законів і кодексів України» і може торкнутися туристичну сферу.
Примітно, що одне з нововведень-встановлення норми про “іноземних агентів«, тобто громадських організацій з фінансуванням з-за кордону, – Вадим Колесніченко обгрунтував американським прикладом: в 1966 році в США, за його твердженням, в якості» іноземного принципала «були визначені Irish Northern Aid Committee, який автор українського закону пов’язав з терористичною группіроой» Ірландська республіканська армія”, а також з туристичним бюро Нідерландів,” Туризмом Швейцарії ” та іншими подібними структурами.

Формулювання нового українського закону настільки розмиті, що їх також можна прив’язати до туризму. Наприклад, відтепер забороняється діяльність Інтернет-ЗМІ без реєстрації в якості інформагентств. Однак під визначення інформагентств підходить будь-який інтернет-сайт, навіть туркомпанії, або будь-яке офлайнове турагентство, яке збирає і поширює інформацію про тури. При цьомуштраф становитиме ” від 600 до 1000 мінімумів доходів з конфіскацією виготовленої продукції та засобів її виготовлення, а в разі повторного порушення – від 1000 до 2000 неоподатковуваних податком мінімумів доходу». Дана норма може торкнутися більшості українських новинних інформаційних ресурсів, до яких теоретично можуть віднести і сайти туркомпаній, на яких публікують новини.

Стаття 1 Закону «Про інформаційні агентства» говорить: «інформаційними агентствами відповідно до цього Закону є зареєстровані як юридичні особи суб’єкти інформаційної діяльності, які діють з метою надання інформаційних послуг». Так як новий закон спрямований проти якраз незареєстрованих інформагентств, у чиновників і судів з’являється велике поле для творчості.

У статті 164 Кодексу України Про адміністративні правопорушення, яка стосується порушення порядку ведення господарської діяльності, пункту про інформаційні агентства не було. Зараз вона доповнена словами “а також здійснення діяльності інформаційного агентства без його державної реєстрації, після припинення його діяльності або з ухиленням від перереєстрації за наявності передбачених законом підстав”. Раніше штраф за порушення у веденні господарської діяльності без державної реєстрації становив від 20 до 100 мінімумів, у разі повторного порушення – від 100 до 500 мінімумів.

На додаток у всьому цьому, в закон” Про інформаційні агентства ” введено роз’яснення, яке також фактично вводить в ранг інформаційного агентства будь-яке видання в Інтернеті. Сайти, які не є інформагентствами в розумінні нового закону, і не повинні реєструватися, повинні підпадати під такі вимоги:

“Не є діяльністю інформаційного агентства поширення інформаційної продукції через ресурси мережі Інтернет, яка

1) дублює зареєстрований в установленому порядку друкований засіб масової інформації;

2) здійснюється суб’єктами владних повноважень на своїх офіційних сайтах;

3) здійснюється підприємствами, установами або організаціями стосовно лише до своєї власної діяльності;

4) здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності, які поширюють інформацію про свою продукцію або послугу з метою їх реалізації;

(Нагадаємо, що турагенти за законом «Про туризм» «здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів і туристичних послуг інших суб’єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність з реалізації характерних і супутніх послуг»).

5) здійснюється особами на несистематичній, непрофесійній основі та без мети надання інформаційних послуг”.

А в закон “Про телекомунікації” тепер вписано, що цей орган повинен блокувати доступ до новинних сайтів без державної реєстрації:

“(Комісія) приймає рішення про обмеження доступу абонентів операторів телекомунікацій до ресурсів мережі Інтернет, через які здійснюється діяльність інформаційного агентства без передбаченого законом свідоцтва про державну реєстрацію інформаційного агентства”.

Причому жоден суд не задіюється при винесенні рішення – достатньо “висновку експерта про приналежність інформації до такої, поширення якої суперечить закону”.

За відновлення роботи сайту доведеться судитися вже після його блокування.

Ще одна нова норма: у ст. 376 Кримінального кодексу України тепер сказано, що “незаконний збір, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про судді, його близьких родичів або членів сім’ї, поширення матеріалів або інформації, що носять явно образливий характер і демонструють зухвалу зневагу до судді або правосуддя, тиск, залякування або втручання в будь-якій іншій формі в діяльністьсудді, вчинені з метою помсти, перешкоджання виконанню суддею службових обов’язків або з метою домогтися винесення неправосудного рішення, або публічні заклики або поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до двох років”.

Злегка заплутана норма. У разі, якщо суддя з членами сім’ї купить тур і надасть копії або оригінали паспортів турагентству, посольству або туроператору, всі причетні до передачі цих документів люди серйозно ризикують. Експерти Turprofi.com.ua, з якими нам вдалося оперативно зв’язатися, радять туркомпаніям брати з суддів розписки, що вони добровільно надають дані про себе і не заперечують проти збору, зберігання і передачі цих даних посольству країни виїзду, туроператору і приймаючій стороні, а також проти знищення цієї інформації.

Нарешті, став кримінальним злочином наклеп:

1. Наклеп, тобто умисне поширення завідомо недостовірних відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи, – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

2. Наклеп у творі, який публічно демонструється в засобах масової інформації або в мережі Інтернет, а також вчинений особою, раніше судимою за наклеп, – карається штрафом від п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

3. Наклеп, поєднана із звинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, – карається виправними роботами на строк від одного до двох років або обмеженням волі на строк до двох років.

тепер туристам варто остерегтися писати відгуки про туркомпаніях. Втім, це стосується і інших. На туристичних форумах і сайтах при коментуванні слід поводитися обережно всім сторонам.

Юрій Свірко, 17.01.2014