Медтуристів з України обслуговують російською

медичний туризм має більше перспектив, ніж масовий. Таку думку висловили учасники Міжнародної виставки медичного туризму, що проходила 14-16 жовтня в «Київ Експо Плаза».

Деякі цієї осені відмовилися від виставки на Лівому березі на користь «Експо Плаза». «По-перше, ціна за участь істотно відрізняється (вона менше в три-чотири рази), по-друге, тут інший контингент – це наші потенційні клієнти, оскільки медтуризм у нас – профільний», – повідомила директор з розвитку «Ведітургрупп-Україна» Лариса Легенчук . 

представник “феєрії” Андрій Зубатенко також зауважив, що цільових туристів цього разу набагато більше: “навіть більше, ніж на туристичній, – краще, ніж “Риболовля та полювання”! І весело. У перший день вооон там всім робили тайський масаж. Запис був”.

Лариса Легенчук розповіла, що її компанія робить ставку на Угорщину, проте Західна Україна швидко переймає Угорський досвід і скоро напевно наздожене угорців за рівнем. “І до нас будуть більше приїжджати лікуватися з-за кордону, і ніхто від цього не втратить”, – додала вона.  

Директор то» 1000 доріг Україна ” Тетяна Казакова вважає, що в даний момент лікування в Угорщині іноді обходиться дешевше, ніж в Трускавці. Можливо, тому в компанії не відчули коливань попиту або падіння інтересу з боку туристів. “Люди їдуть лікувати опорно-руховий апарат. І кількість їх не зменшується-скільки ми відправляли в Угорщину раніше, стільки і зараз відправляємо”, – запевнила експерт.

“Те, що в Трускавці дорожче, – неправда, – не згодна представник управління розвитку курорту «Трускавець» в міськраді Тетяна Гергель. -Може бути, хтось порівнює з дуже дорогими п’ятизірковими готелями, але якщо дивитися за пропозиціями для середнього класу, то день проживання, харчування та лікування коштує у нас близько 30 доларів. І я не знаю, де за кордоном можна знайти такі ціни». Експерт уточнила, що клієнти Трускавця – це люди з проблемами нирок, печінки, з діабетом. І потік бажаючихвідпочити і підлікуватися не вичерпується: деяке падіння спостерігалося в квітні, проте до кінця літа всі показники повернулися на рівень 2013 року. “Нам є що запропонувати – навіть малоінвазивну хірургію (лапароскопію) – можемо видалити камінь з нирки, а потім забезпечити пацієнтові курс реабілітації. І операції у нас дешевші, ніж у Києві”, – запевняє Тетяна Гергель.

Більшість учасників у розмовах з Turprofi.com.ua погодилися з тим, що як би не було людям складно або страшно, здоров’я все одно залишиться для них на першому місці, тому медтуризм буде актуальний при будь-якому політико-економічному розкладі. Хоча учасники не приховують, що зараз є свої труднощі.

“Основна-нестабільність валюти, – констатує менеджер з продажу словацького лікувального курорту «Турчіанське Тепліце» Ольга Ріпич-Чулей. – І ще одна річ мене бентежить: підходили представники туроператорів з вимогою україномовного персоналу. І хочуть, щоб у нас не було російських відпочиваючих. Але я не можу їм цього обіцяти”. Співрозмовниця пояснила, що ніхто не буде спеціально вчити персонал (переважно словаків) української мови.  Політика їх нехвилює, але витрати на таке навчання себе не виправдають, оскільки в рік «Турчианске Тепліце» відвідують приблизно 3 тисячі росіян, а українців, які, можливо, будуть вимагати україномовний персонал, – приїжджає за рік всього людина 30.

інший представник Словаччини з ТО Holidayin.sk Борис Яничек більше хвилюється через конкуренцію. “Поки Словаччина для України-біла пляма в медтуризмі. І ми беремо участь у виставці, щоб зібрати інформацію, зрозуміти, що пропонувати українцям, щоб ми могли конкурувати з Польщею, Чехією та Прибалтикою». На думку пана Яничека, Словаччина має конкурентні переваги в ціні, крім того, українці будуть відчувати себе в цій країні комфортно через подібний менталітет і відсутність мовного бар’єру: «Словацька мова схожа на українську, а самі словаки завжди лояльно ставилися до російськомовних, і до українців зокрема».

Експерт повідомив, що за перше півріччя 2014 року словаки видали українцям 40 тисяч віз, що на пару відсотків менше торішніх показників за аналогічний період. Однак у медтуризму, на думку співрозмовника, величезний потенціал і в Україні, і за її межами. «У 2015 році турпотік в цьому сегменті виросте серйозно. Якщо було 0, то стане 1000″, – упевнений Борис Яничек.

З його думкою згодна асистент торгового радника торгового відділу посольства Австрії Сузанне Махт:»На жаль, українська медицина така, що іноді доводиться їхати лікуватися за кордон… цього року до нас також возили на лікування поранених з Майдану, але це не та форма туризму, який би хотілося бачити”. Експерт додає, що, на її думку, потоки туристів, які їдуть лікуватися, будуть збільшуватися, враховуючи, що в Україні погано розвинена реабілітація.

Виконавчий менеджер департаменту міжнародних послуг турецького Liv Hospital Хасан Арсланюреги упевнений, що його компанія цілком може скласти конкуренцію німецьким і ізраїльським колегам, які програють в плані ціни. “Багато українських туроператорів, які раніше працювали з Німеччиною та Ізраїлем, тепер переключаються на Туреччину, де добре розвинена медицина в області онкології та естетики (наприклад, трансплантація волосся).

На захист України висловився токальний хірург, бронхоскопіст Національного інституту фтизіатрії та пульмонології Володимир Іващенко: “Я скептично ставлюся до медичного туризму з виїздом за кордон. Навряд чи кожен турист може сам адекватно вибрати, де йому лікуватися. Він не знає ні структури, ні можливостей численних зарубіжних клінік”. Просування якихось медцентрів і лікувальних курортів може йти тільки з профілактичною метою, впевнений експерт. А що стосується лікування, то основна робота повинна бути сконцентрована на лікарях, якірозуміють, що потрібно лікувати, як і де. На питання Turprofi.com.ua, чи не буде від цього тільки гірше, адже тоді лікарі будуть радити пацієнтам їхати за кордон, орієнтуючись на ті іноземні компанії, які будуть їм платити за направляються пацієнтів гроші, Володимир Іващенко відповів: «і зараз так. Але в даний момент лікарі точно не знають, що і де можна успішно лікувати – не тільки за кордоном, але і в самій Україні».

Наприклад, у нас в країні є прекрасні офтальмологи – головне розуміти, де їх знайти, вважає співрозмовник. А ось стенти в бронхи (конструкції, які дозволяють повітрю проходити через бронхи з неоперабельною пухлиною) в Україні масово не встановлюють – тільки освоюють. У той час як у Польщі це роблять масово. Однак масово відсилати українців на операцію в сусідню країну теж неправильно, оскільки у наших лікарів буде менше досвіду, вони не зможуть робити ці операції на такому ж рівні. Цепідриватиме авторитет наших фахівців і сприятиме фінансовому відтоку з країни. “Правильніше було б відправляти разом з пацієнтами українських лікарів, щоб вони під керівництвом поляків встановлювали стенти, практикувалися і могли надалі надавати якісну допомогу українцям. Тоді нашим пацієнтам не доведеться шукати термінової допомоги за кордоном. Фінансувати це можуть різні фонди і виробники стентів, яким необхідний новий ринок збуту, а, значить, вигідно навчати наших лікарів».

У такій формі медтуризм був би найпродуктивнішим, вважає Володимир Іващенко. В даний же момент найоптимальнішим для туристів є Відпочинок з легким паралельним оздоровленням.

Акушер-гінеколог з Інституту педіатрії, акушерства та гінекології Юлія Невишна також вірить в перспективи вітчизняної медицини: “до нашого стенду підходило дуже багато приїжджих з Грузії і українці з Дніпропетровська та Львова (чомусь саме з цих регіонів) з питаннями про те, чи працюємо ми з пацієнтами або у нас тільки лабораторії. Не знають люди. Відповідаємо, що так, з пацієнтами працюємо”.

«Я спеціалізуюся на країнах колишнього Союзу і можу порівнювати. Так ось, в порівнянні з сусідами, наприклад, з Молдовою або Білоруссю, в Україні рівень медичного туризму набагато вище. Незважаючи на АТО, перспективи у нас серйозні. І рівень комфорту набагато вище.  Навіть зараз до нас на лікування їде багато литовців-чомусь саме вони виявляють найбільший інтерес», – розповіла менеджер з продажу Medikom Олена Лисенко. За її словами, особливо авторитетна українська медицина в онкогематології, яка стрімко розвивалася після Чорнобильської катастрофи.

Валерія Овсяник, 17.10.2014