Трикутник “Росія-Китай-США”: фактор Байдена

11.03.2021 • Андрій Торін , редактор журналу»Міжнародне життя ”

Міжнародний дискусійний клуб “Валдай” і Центр з китайсько-російської стратегічної взаємодії CITIC-фонду з вивчення реформ і розвитку Китаю провели онлайн-конференцію, присвячену перспективам економічних відносин між США, Росією і Китаєм при новій американській адміністрації.

C приходом адміністрації Джозефа Байдена США заново визначаються з пріоритетами своєї політики. Поки не до кінця ясно, як будуть розвиватися відносини цієї країни з Китаєм і Росією. Експерти, які брали участь в дискусії, висловили різні думки щодо протистояння США і Китаю, проте визнали вірним той факт, що стримування КНР є предметом стратегічного консенсусу між республіканцями і демократами, а значить, з приходом Байдена суть політики Сполучених Штатів істотно не зміниться.

Модератор дискусії, програмний директор клубу “Валдай” Ярослав Лісоволик припустив, що з приходом в Білий дім Джозефа Байдена вектори зовнішньоекономічного і зовнішньополітичного курсу можуть зазнати суттєвих змін. Можливими напрямками розвитку можуть стати лібералізація економіки і відкриття ринків, екологічна проблематика і зміна зовнішньополітичних пріоритетів США. Для Росії актуальним може стати посилення Вашингтоном екологічних стандартів, а для Китаю – технологічне протиборство з Вашингтоном і торгові відносини.

Виважену і обережну позицію висловив професор Пекінського університету Цао Хепін. За його словами, незважаючи на численні протиріччя, великий трикутник «Китай-Росія-США» продовжить відігравати важливу роль у світовій політиці. Найбільш перспективною галуззю найближчим часом залишиться цифрова економіка, частка якої буде тільки зростати. Якщо Москва і Пекін зможуть об’єднати свої зусилля в цій сфері, то не виключено, що відносний спад США стане неминучим і тривалим.

Китайський експерт зазначив, що політика команди Байдена щодо Росії буде істотно відрізнятися від заходів, що вживалися щодо Москви його попередником. Причина полягає в тому, що у республіканців і демократів різні концепції управління країною. Якщо перші схильні до консерватизму і традиціоналізму, то другі більшою мірою зацікавлені в просуванні технологій і розвитку принципів вільної торгівлі. Цікаво, що при цьому у республіканців більше схожості з ідеологією сучасної Росії.

Цао Хепін нагадав, що в даний час Росію оцінюють в США як перешкоду на шляху до домінування Вашингтона. Демократична партія, як і її ставленик Байден, сприймають Росію як головного противника . У свою чергу, Трамп намагався повернутися до консервативної концепції та епохи Річарда Ніксона, повністю дезавуювавши всю політику Сполучених Штатів, починаючи з 1980-х років. Крім того, він ігнорував роль сучасних міжнародних організацій в системі глобального управління. Тому перше, що зробив новий Кабінет демократів – переглянув цей напрямок діяльності Трампа.

за словами китайського вченого, у внутрішній політиці Джозеф Байден керується трьома головними пріоритетами:

– забезпечення зайнятості населення (особливо національних меншин, які складають значну частину електорату Демократичної партії);

– створення умов для доступного охорони здоров’я та медичного страхування;

– збільшення вкладень в галузі науки і технологій.

На зовнішньополітичній арені нова команда збирається нормалізувати відносини з Північноатлантичним альянсом, які переживали спад при Трампі. Взаємодія з Брюсселем потрібна Вашингтону для того, щоб сформувати союз в Європі щодо стримування Росії, посилення санкцій проти Москви і ослаблення її дипломатичної активності.

Одночасно США нарощують власну активність в країнах Східної і Південної Азії проти Пекіна, щоб стримати соціальний і економічний підйом КНР. Мабуть, у Вашингтоні сподіваються, що стримування Росії і Китаю дозволить забезпечити домінування Сполучених Штатів на глобальному рівні.

Правда, на цьому шляху Байдена чекають великі проблеми як всередині країни, так і зовні. Незважаючи на те, що Трамп вже не президент США, “трампізм” як явище в американській політиці нікуди не пішов. Не можна виключати того, що колишній глава держави, спираючись на підтримку апарату Республіканської партії, буде створювати постійні труднощі нинішньому господареві Білого дому.

У свою чергу, Росія вже не схожа на ослаблену державу перших пострадянських років. Її нинішньому керівництву в цілому вдалося зупинити негативні тенденції і від падіння перейти до підйому, що не без задоволення помічають в Китаї.

Нарешті, Китай має намір постійно збільшувати вкладення в науково-технологічну сферу, особливо в цифровізацію, частка якої за найближчі 3-7 років повинна істотно зрости. Спираючись на свої успіхи в космонавтиці, КНР має намір розвивати космічні технології і супутникову систему. У цьому напрямку у Москви і Пекіна є хороший заділ для співпраці.

«Для того, щоб Сполучені Штати не повернулися до світового домінування, Китай і Росія повинні вести інтенсивну роботу зі створення багатополярної системи міжнародного співробітництва за участю країн Європи, Африки та Латинської Америки», – уклав Цао Хепін.

виконуючий обов’язки директора Інституту Далекого Сходу Олексій Маслов вважає, що тиск на Китай при Байдені буде тільки посилюватися . Єдине, що зазнає змін – це риторика. У протидії Вашингтону Пекіну будуть виділені наступні напрямки:

– як і при Трампі, при Байдені Сполучені Штати будуть перешкоджати доступу КНР до сфери високих технологій і, в свою чергу, пропонувати власні технології країнам Африки і Латинської Америки;

– критика військового посилення Китаю в Східній Азії;

– під удар потраплять країни, які взяли участь в економічних ініціативах КНР, перш за все«. Одночасно в інформаційній сфері США формуватимуть думку про потенційну небезпеку подібних проектів.

“Вже зараз можна сказати, що США приступили до формування антикитайської коаліції, щоб повернути собі провідні позиції на світовій арені. Таким чином, місце основного економічного противника Вашингтона займає зараз Пекін, а не Москва», – зауважив О.Маслов.

Вчений зазначив, що між Росією і Китаєм як і раніше мало спільних інвестиційних проектів. Наші країни повинні розвивати співпрацю в області розробки і впровадження нових технологій, в тому числі на базі технопарків.

За словами О. Маслова, співпраці наших країн заважає відсутність виразного розуміння того, який саме світ ми будуємо, якщо оцінювати його з точки зору світової економіки, хай-тека і дипломатичної взаємодії.

“Росія і Китай повинні думати про формування системи глобальної безпеки в життєво важливих сферах: військовій, інформаційній, енергетичній і банківській. Москва може виступити ініціатором створення нової системи глобальної стабільності. Це виключно важливий крок, оскільки Сполучені Штати намагаються запровадити нову модель управління світомчерез провокування конфліктів і втягування в них Москви і Пекіна. Цій тенденції потрібна вагома противага. Можливо, варто було б створити спільний аналітичний центр, де можна було б формувати найбільш перспективні тактичні і стратегічні напрямки співпраці», – запропонував о.Маслов.

Заступник директора Центру комплексних європейських та міжнародних досліджень (ЦКЕМІ) НДУ ВШЕ Дмитро Суслов вважає, що відносини Росії і США в даний час визначають два фактори: конфронтація і екологічна повістка. В рамках першого з них Байден збирається робити ставку на формування багатосторонніх союзів, спрямованих на стримування Москви і Пекіна, одночасно розвиваючи виборче співробітництво з Російською Стороною в області ядерного нерозповсюдження, боротьби зі зміною клімату і наслідками пандемії COVID-19.

Д. Суслов зазначив, що при Байдені продовжиться політика санкцій, розпочата його попередниками. Що стосується Росії, то найбільш ймовірно введення обмежень проти приватних осіб і несистемоутворюючих компаній. Відносно Китаю обмежувальні заходи стосуватимуться технологічних компаній і дій Пекіна у внутрішній політиці (зокрема, в Сінцзяні і Гонконзі).

“Торговельну війну з Китаєм в США сприймають негативно, але знімати введені обмеження вони не поспішають. В цілому, незважаючи на всю критику на адресу Трампа, політика Байдена буде носити меркантилістський і протекціоністський характер. В обмін на поступки у Вашингтоні вимагатимуть коригування економічної політики Китаю у вигідну для Сполучених Штатів сторону», – пояснив Д.Суслов.

Що ж стосується екологічного порядку, то він у США значно слабший, ніж у Євросоюзу. У Сполучених Штатах немає взаємоприйнятного консенсусу щодо екологічної проблематики. Навпаки, в країні взяли гору антинеоліберальні настрої, а республіканці взагалі виступають проти того, щоб ставити тему «зеленого розвитку» на чільне місце. Крім того, вуглецевий слід США в Європі вище, ніж вуглецевий слід ЄС в США. Нарешті, введення вуглецевого податку в Євросоюзі можестати каменем спотикання між Пекіном і Брюсселем, спровокувавши чергову торгову війну. У цих умовах Росія і Китай знаходяться в досить виграшному становищі. Вони можуть активізувати власний кліматичний діалог і запропонувати (можливо, в рамках БРІКС ) власну, більш справедливу екологічну концепцію решті світу.

Читайте інші матеріали журналу “Міжнародне життя” на нашому сайті.